Як я схудла на 7 кілограмів за 4 дні (вік 55 років). Покрокові правила

Діло було так. Я півроку готувався до змагань з жиму штанги лежачи, робив наголос в основному на техніку і силові показники. Але при цьому потрібно було ще і стримувати вагу, так як якщо не впишеш у свою категорію, то ніяких розрядів не отримати. Та вагу я як раз-таки запустив! За п’ять днів до зважувань (а вони проходили напередодні змагань) я встав на ваги у фітнес клубі і . . . жахнувся! Вони показували на сім кілограмів більше моєї категорії до 90 кг». Треба було або зніматися зі змагань, або дуже інтенсивно сушитися. Так шкода було підготовки довжиною в півроку, адже я був на піку своєї силовий форми – у 55 років! А наступний турнір очікувався тільки через квартал.

Почали думати з тренером, як зарадити моїй біді. Я запропонував діуретики, тренер відкинув – допінг контроль покаже. Потрібні були чисті методи, так як я тренувався виключно натурально, тому планка нормативів була меншою, ніж для атлетів «без допінг-контролю».

Отже, вирішено було застосувати наступні заходи заради швидкісної сушки:

– раціон харчування звузився до пісного білка і овочів.

– мені було наказано багатогодинне щадне кардіо – велотренажер, ходьба на доріжці або элипсоид.

– періодичні заходи в сауну і довгий там потіння.

– багато води.

На другий день сушіння я повинен був випити два з половиною літри води. А на третій – три з половиною. У сукупності з сауною і кардіо це розганяло мій водяний коло в організмі. І робилося це заради того, щоб останні два дні взагалі воду не пити. Таке от було заплановано короткострокове, але природне зневоднення.

Від себе, крім тренерських вказівок я додав пару таблеток проносного два вечори поспіль. І це не виявилося зайвим.

Прошу врахувати, що всі ці зусилля не повинні були зіпсувати головного – силових показників. Тобто, вони, звичайно, постраждали, що називається «в моменті», але у мене були в запасі ще деякі «спортивні хитрощі».

Найважчим очікувалися четверту добу – я повинен був пережити їх «всуху» перед вечірнім зважуванням. Тобто без їжі й води взагалі. У фітнес клубі, пам’ятаю, на мене дивилися з подивом і співчуттям. Кожен день я пітнів в кардіо-зоні, потім йшов сидіти в сауну. . . І знову повертався на кардіо. Зрозуміло, ніяких силових вправ вже не було – перед змаганнями був потрібний відпочинок.

За добу такого режиму вага падав на два або два з половиною кілограми. І ось вечір зважувань – я встаю на ваги у фітнес клубі і бачу, що в мене зайвих триста грамів. . . Що залишалося робити – вдатися до відомим спортсменам методом. А саме «відпльовуватися». Поки їхав у спорткомплекс більше години в авто, без кінця плював в хустинку, вибачте за подробиці. Крім того, якщо залишаться ще якісь сотня-інша грамів, я готовий був побігати навколо будівлі комплексу, щоб їх спалити. Тобто мотивація було безкомпромісна, і це, мабуть, головний фактор у такій справі. Почнеш себе жаліти і все, можна ставити крапку.

Ваги в комісії змагань наді мною зглянулися, вага мій пройшов у категорію!

І це був вечір напередодні змагань, тобто у мене був запас, щоб відновити і рідину в організмі і вуглеводи. Що я і почав несамовито робити – пив воду з регидроном, заштовхував в себе шашлик за вечерею разом з рисом. . . І так ще кілька разів перед змаганнями на наступний день.

Мабуть, це вуглеводно-білковий удар по організму після голодування спровокував інсуліновий викид. Так що я навіть перевищив свою планку і виконав норматив майстра спорту в ветеранської віковій категорії 55 плюс.

Моя історія, мабуть, свідчить про те, що при неабиякою мотивації побороти зайву вагу за дуже короткий термін цілком можливо. Адже ситуації в житті бувають різні: весілля, зйомки, важлива зустріч, пляжний відпустку. Беріть на озброєння!