Як навчитися водити: автошкола або самонавчання?
Здавати теорію і практику, щоб отримати водійське посвідчення – дуже непросто. Назіра пройшла через це й детально розповіла про свій досвід. Якщо збираєтесь стати водієм – прочитайте.
Ритм життя сучасної жінки просто змушує її сісти за кермо. Так і сталося зі мною. Особисто для мене було дуже складно постійно їздити на таксі, автобусах та інших транспортних засобах. Тому я для себе твердо вирішила: отримаю водійські права і сяду за кермо – і проблема вирішиться. Адже планувала я дуже давно, мені вже 29 років, навіть якось соромно, що я досі не вмію водити машину. Все це стало для мене чудовою мотивацією, щоб влітку минулого року я нарешті сіла за кермо. Був, звичайно, страх, але його можна подолати, головне – бажання.
Теоретичні заняття або самонавчання?
Перше питання, яке постало, – це вибір автошколи. Звичайно, можна було займатися самонавчанням, але для мене головним було якість навчання. У Казахстані дозволяють новачкам готуватися самостійно, але, наскільки я знаю, у багатьох країнах це заборонено, в нас теж можна вчитися тільки в автошколах. Думаю, це правильно.
Отже, я була в декреті, з двома дітьми. Старшому п’ять років, молодшому-рік. Спасибі бабусі, яка погодилася сидіти на час моєї відсутності і відвідування автошколи. Термін навчання в автошколі становив 2,5 місяця. Це час повністю присвячено теорії. Можна було вибрати онлайн або офлайн. Я, звичайно, вибрала традиційний метод навчання в офлайн-форматі. Відвідувала уроки п’ять разів на тиждень, іноді бувало, не встигав і підключалася на онлайн-урок.
Ми купили товсту книгу: там були всі теми, а також тестові завдання з теорії. У нашій автошколі були найбільш досвідчені інструктори, які мають стаж понад 20 років. Сам урок тривав годину. За цей час нам все докладно пояснювали. Приходячи додому, я намагалася ввечері повторювати пройдену тему і відразу ж перевіряти знання за тестами. До речі, у книзі, за якою ми вчилися, був ключ до підключення програми тестових завдань на комп’ютері. Таким чином, можна було запросто готуватися з самого першого дня і теми. У програмі були і тести, і іспит на час, у тестах можна було бачити, де допустив помилку. Ще дуже зручна функція «Пояснення»: якщо допустила помилку, можна одразу натиснути, і там вже докладно вказано правильний варіант.
Все-таки навчання в автошколі – це був правильний вибір. У підсумку я ні крапельки не шкодую, що обрала автошколу, теорії і правил дорожнього руху я навчалася очно. І познайомилася з багатьма мамами, як і я.
Практика з інструктором
З теорією було відразу все вирішено на користь автошколи. Практикою теж можна займатися з інструктором з водіння. Звичайно, багато хто воліли практикуватися з рідними: з чоловіком, братом і т. д. Але це заборонено законом. Без водійського посвідчення не можна сідати за кермо, тим більше в місті, навіть якщо не людно, навіть якщо за містом. Мені було зручніше з інструктором, в плані безпеки теж. Та й нервові клітини чоловіка були в порядку. Жарт, звичайно, але краще з інструктором.
Практичні заняття водіння я також відвідувала за додаткову плату в своїй автошколі. Загальна кількість уроків практики становило приблизно 50 годин. Так як влітку чергу на водіння була величезною, мені вдалося відвідати рівно половину курсу водіння. Практичні заняття у нас починалися відразу в місті, машини були обладнані додатковим гальмом і зчепленням у інструктора на передньому сидінні поруч з водієм. Нам, як курсантам, видавали дозвіл з
Як здати іспити і отримати посвідчення водія
Щоб здати іспити самостійно, потрібно, звичайно, величезне бажання і завзятість. Я завжди боялася більше практичного іспиту, ніж теоретичного. У Казахстані іспит складається з двох етапів, як і в нас. У нас скасували в 2021 році складання практичного іспиту на майданчиках (здається іспит у місті за різними маршрутами). У нашій країні практична частина іспиту також здається на майданчиках. З чого складається іспит:
1. Теоретичний. Тут потрібно було відповісти на 40 тестових питань за 40 хвилин. Допускається 8 помилок: якщо набираєш менше 32 балів, то, на жаль, йдеш на перездачу. У нас теоретичний іспит складається з 20 запитань, відповісти на них треба за 20 хвилин. Допускається не більше 2 помилок. Ну, і, природно, до практичного іспиту не допускаешься, поки не здаси теорію ПДР.
2. Практичний. Тут все досить просто. Здаєш іспит на автодромі – це у нас в Казахстані. Виконуєш ряд вправ, всього їх 12: старт, прямокутні повороти на 90 градусів, повороти «змійка», аварійна сигналізація, проїзд світлофора, задня парковка, паралельна парковка, проїзд залізничного переїзду, смуга розгону, смуга гальмування, естакада, фініш. Автодром спеціалізований, і здаєш іспит, природно, одна, без інструктора. В машині стоїть датчик, який підраховує твої штрафні бали. Більше 99 штрафних балів – і перездача. Якщо порівнювати з нами, то є велика різниця: у нас здають практику в місті з участю екзаменатора, маршрути можуть змінюватися, визначають їх екзаменатори під час водіння. За грубі помилки іспит відразу припиняється.
Теоретичний іспит я здала з першого разу. Набрала 38 балів із 40. Я готувалася до нього дуже довго: близько двох місяців після закінчення автошколи. В автошколі, до речі, видають сертифікат, який дійсний 2 роки. Він дає право здавати іспит в цей період нескінченно: перші три спроби безкоштовно, потім платно. Ну, а самоучкам дається 3 спроби. Якщо не здадуть, то доведеться вчитися в автошколі.
Практичний іспит був для мене складніше. Першу спробу я завалила. Після цього вирішила готуватися на платній основі тиждень на цьому автодромі з інструктором.
Що б я порадила: головне – не боятися, наполегливо працювати і йти до мети. Тепер я теж рівноправний учасник дорожнього руху, я водій. Зовсім скоро ми збираємося купити мені машину, і я сяду за кермо. Ура, ще одна мета досягнута!